- можновладець
- [можноўла/деиц']
-а/дз'ц'а, ор. -а/дзцеим, м. (на) -а/дзцеив'і /-а/дз'ц'у, мн. -а/дз'ц'і, -а/дз'ц'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
можновладець
Смотреть что такое "можновладець" в других словарях:
можновладець — дця, ч. 1) Особа, яка належить до верхівки панівних класів; вельможа. 2) Особа, яка керує країною; правитель, володар (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
можновладець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
можновладник — а, ч., зах. Можновладець … Український тлумачний словник
можновладство — а, с., заст. 1) Становище можновладця. 2) Збірн. до можновладець 1) … Український тлумачний словник
вельможа — (високопоставлена людина), можновладець, вельможний, сановник іст … Словник синонімів української мови
володар — 1) (той, хто стоїть на чолі держави, краю тощо), правитель, можновладець, повелитель, владар 2) (той, хто має владу над кимсь / чимсь), велитель, пан, хазяїн, господар 3) (той, кому належить яка н. власність) власник, господар, хазяїн, володар … Словник синонімів української мови
